-
1 відмічати
= відмітити1) ( робити позначку) to mark, to record, to register; ( олівцем) to pencil; (в книзі, журналі) to register2) ( відзначати) to mention -
2 засікати
= засікти1) ( зашмагати) to flog to death2) (визначати, відмічати) to determine by intersection; to plot -
3 призначати
= призначити1) ( намічати) to fix, to set, to appoint; (визначати, встановлювати) to assign, to allocateпризначати ціну — to set (to state, to fix, to specify) a price; to price; амер. to quote a price
призначати час — to appoint ( to fix) the time
2) ( на посаду) to nominate, to appoint, to designate, to nameпризначати на посаду — to nominate, to appoint
призначати членів кабінету — to appoint ( to name) the members of the Cabinet
3) ( прописувати) to prescribeпризначати лікування — to indicate ( to prescribe) treatment
См. также в других словарях:
час — Общеслав. Скорее всего, суф. производное (суф. с , ср. голос) от чати, давшего позже чаять «ждать». Час исходно «время». Аналогичное развитие, значения отмечается в год «время» (ср. погодить, ждать). Заметим, что час, как и погода, имеет в некот … Этимологический словарь русского языка
ЧАС. — Общесл. Образовано от несохранившегося чати, изменившегося в чаяти «ожидать» … Этимологический словарь Ситникова
зустрічати — і діал. зостріча/ти, а/ю, а/єш, недок., зустрі/нути і діал. зострі/нути, зустрі/ти і діал. зострі/ти, і/ну, і/неш, док., перех. 1) Зближатися, сходитися з ким , чим небудь, хто (що) рухається навпроти. || Зближаючись, торкатися один одного (про… … Український тлумачний словник
намічати — намітити 1) (попередньо визначати, призначати що н. здійснення чогось, спосіб / час його проведення тощо), накреслювати, накреслити; планувати, проє[е]ктувати (на основі певних розрахунків) Пор. визначати 1), задумати 2) (попередньо розробляти що … Словник синонімів української мови
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник
перехоплювати — юю, юєш, недок., перехопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. перехо/плять; док. 1) перех.Зупинити кого , що небудь під час руху. || Затримувати те, що тече. || Наздоганяти у дорозі з метою затримання. || Зустрічати, йдучи напереріз (під час полювання або… … Український тлумачний словник
подибувати — ую, уєш, недок., поди/бати, поди/баю, поди/баєш і поди/блю, поди/блеш; мн. поди/бають і поди/блять; док., перех., розм. 1) Помічати, бачити в комусь, чомусь що небудь. || Виявляти під час читання, внаслідок дослідження і т. ін. 2) Зустрічати кого … Український тлумачний словник
приходити — джу, диш, недок., прийти/, прийду/, при/йдеш, док. 1) куди, до кого – чого і без додатка.Йдучи, з являтися десь, у когось; прибувати куди небудь, до когось пішки. || Відвідувати кого небудь, бувати десь, у когось, робити візит. || Звертатися куди … Український тлумачний словник
сичати — чу/, чи/ш, недок. 1) Видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука с . || Видавати такі звуки від болю, холоду і т. ін. (про людину). || Утворювати такі звуки під час горіння (про вогонь або щось сире). || Утворювати такі… … Український тлумачний словник
засікати — а/ю, а/єш, недок., засікти/, ічу/, іче/ш, док., перех. 1) Виявляти кого , що небудь, визначаючи місцезнаходження, розташування. •• Засіка/ти (засікти/) час відмічати, запам ятовувати час початку, закінчення і т. ін. чого небудь. 2) Бити кого… … Український тлумачний словник
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник